Чому це взагалі питання
Шкільна галерея — це не просто декор. Це щоденне середовище, в якому дитина проводить роки. Постаті на стінах формують уявлення про те, хто є взірцем, хто вартий пам'яті, чиї досягнення суспільство вважає важливими. Після 2022 року питання про те, кого зображати у школах, набуло нового, дуже конкретного змісту: десятки радянських і проросійських символів зникли зі стін — і треба було вирішити, що з'явиться натомість.
МОН обрало підхід, який рідко практикують у освітній бюрократії: запитати людей. Не призначити комісію, не видати наказ — а відкрити голосування для всіх через «Дію».
Як це працює
Голосування проходить у застосунку «Дія» — тому самому, де зберігаються паспорти й водійські посвідчення. Це означає, що кожен голос верифікований: анонімних накруток тут значно менше, ніж у звичайних онлайн-опитуваннях.
134 тисячі голосів — цифра, яка говорить сама за себе. Для порівняння: це більше, ніж населення деяких обласних центрів України. Тема зачепила батьків, вчителів, і, судячи з усього, самих школярів.
Що це означає для школи вашої дитини
Результати голосування мають стати основою для оновлення шкільних галерей по всій країні. Тобто постаті, які оберуть українці зараз, з'являться на стінах у класах і коридорах — там, де ваша дитина щодня чекає на урок, де стоїть у черзі до їдальні, де зупиняється поговорити з другом.
Для молодших дітей це може стати відправною точкою для розмови вдома: хто ця людина? Чим вона відома? Чому про неї варто знати? Для старших — привід подумати про те, як суспільство формує колективну пам'ять і чому одні імена залишаються, а інші зникають.
Якщо ваша дитина ще не чула про це голосування — розкажіть. Якщо вона старша й має «Дію» — дозвольте долучитись разом із вами. Це рідкісний випадок, коли освітнє рішення приймається не десь у кабінеті, а за участі людей, яких воно стосується.
Чому саме зараз
Після повномасштабного вторгнення українські школи переживають масштабну трансформацію — і не лише програмну. Змінюється саме розуміння того, що школа має транслювати дітям. Нові підручники, нові підходи до викладання історії, нові герої — все це частини одного процесу переосмислення.
Галерея постатей у цьому контексті — не косметичний ремонт. Це символічне рішення: ми, як суспільство, домовляємося про те, на кого орієнтуємо наших дітей. І те, що це рішення приймається через відкрите голосування, а не спущене зверху, саме по собі є сигналом про зміну підходу до освіти.
Що варто зробити батькам
Якщо ви ще не проголосували — відкрийте «Дію». Голосування доступне там, де зберігаються ваші документи. Це займе кілька хвилин, але ваш голос буде частиною рішення, яке вплине на шкільне середовище тисяч дітей.
І ще одна думка: поговоріть з дитиною про те, хто з українських діячів — учених, письменників, митців, спортсменів, борців за незалежність — є для неї важливим. Не обов'язково у зв'язку з голосуванням. Просто тому, що ці розмови варто мати.
